оточити — див. оточувати … Український тлумачний словник
оточити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
оточити — акружыць, абвесці … Старабеларускі лексікон
оточувати — I = оточити (про ліс, дерева, будівлі тощо міститися навколо чого н.), о(б)перізувати, о(б)перезати, о(б)хоплювати, о(б)хопити, обступати, обступити, обставати, обстати, оповивати, оповити, облягати, облягти, обвивати, обвити, обводити, обвести,… … Словник синонімів української мови
обложити — ложу/, ло/жиш, док., перех. 1) Те саме, що обкласти 1), 2). || безос. 2) Оточити військами з метою оволодіння, завоювання. 3) спец. Оточити звіра під час полювання. 4) Обшити, оздобити чим небудь. 5) розм., рідко. Покласти спати. 6) безос.… … Український тлумачний словник
облягати — I = облягти (про одяг, взуття щільно прилягати до тіла з усіх боків), обтягувати, обтягати, обтягти, обтягнути, о(б)хоплювати, о(б)хопити, обіймати, обійняти; обтискати, обтискувати, обтиснути, обжимати, обжати (перев. про взуття); обвивати,… … Словник синонімів української мови
оповивати — I = оповити 1) (про дим, туман, хмари, пил тощо поширюючись, укривати зусібіч), о(б)гортати, о(б)горнути, обволікати, обволокти, заволікати, заволокти, затягати, затягувати, затягти, затягнути, облягати, облягти, повивати, повити, обвивати,… … Словник синонімів української мови
закільцьовувати — ую, уєш, недок., закільцюва/ти, ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Надівати кільця на лапки птахів і хвости риб з метою вивчення шляхів їх пересування, тривалості життя тощо, у птахівництві – також із метою обліку індивідуальної продуктивності й… … Український тлумачний словник
заопікуватися — уюся, уєшся, док., ким, чим, розм. Перебрати опіку над ким , чим небудь, оточити увагою, турботами когось, щось. || Взяти під нагляд, почати доглядати що небудь … Український тлумачний словник
злеліяти — і/ю, і/єш, док., перех. 1) Оточити ласкою, піклуванням. 2) перен. Виплекати, виносити в собі (думку, почуття і т. ін.) … Український тлумачний словник
